Методична скарбничка

Логачевька Світлана Панасівна

Кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений вчитель України, нагороджена Орденом "Знак пошани", відзнакою Президента України орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, медаллю "За трудову доблесть", медаллю "Ушинського",  Грамотою Президії Верховної Ради України.

Вагомий вклад в диференціацію навчання внесла кандедат педагогічних наук, заслужений вчитель України  Світлана Панасівна Логачевська. Вивчаючи її досвід я запозичила в неї багато корисного та цікавого. В розумінні Логачевської індивідуальний підхід - це створення комфортних умов для самореалізації навчальних можливостей кожного учня.

Ключевим методу диференціації є:
1. Багаторазове пояснення способу дії	2. Вибір учнями завдання за варіантами для самостійної роботи	3.Завершення уроку, виконанням спільного завдання

У чинних підручниках з математики дібрано необхідну кількість вправ для первинного сприймання нового матеріалу, але не має змоги помістити таку кількість вправ для закріплення і автоматизації обчислень, щоб усі школярі класу могли працювати на рівні своїх можливостей.

Вчителеві доводиться самостійно добирати відповідні завдання.

Індивідуалізуючи пізнавальну діяльність завдання добираю так, щоб вести учнів від репродуктивної (відтворювальної) діяльності до творчої.

Активізація навчального процесу

1) Зробити оцінювання тонким інструментом позитивноговпливу, невдаючись до незадовільних оцінок. Зокрема доцільно час від часу пропонувати вихованцям оцінити власну відповідь або відповідь товариша тоді рушійною силою стає не "бал", а зміст діяльності, радість зростання, подолання труднощів .

2) Стенд "Сьогодні відзначились", в першому класі "зірочки" стимулюють та заохочують учнів;

3) Підготовка до уроку - учні-лаборанти допомагають готуватися до уроку. Виконуюють ряд самостійних завдань з пройденого матеріалу.

4) Складання "рідного задачника" (учні під керівництвом вчителя складають задачі з життя класу);

5) Будильник "Зайчик" - скільки хвилин відводиться для певної роботи (стимулює активність, зосередженістьвихованців, привчає їх працювати швидко, що прислужиться дітям і надалі, власне на все життя);

6) Індивідуально підходити до визначення обсягу та складності домашніх завдань (попереджає автоматичне списування);

7) Математичне "доміно" - робота в парі, в групах;

8) Дуже слабкі учні завжди під пильним наглядом вчителя (вони сидять на двох партахт біля стола вчителя);

9) Школярі охоче працюють, якщо знають, що їхні заслуги завжди оцінюються.

Диференціація також належить до інтерактивного навчання

Практика через дію, навчання інших, негайне творче застосування набутих знань... Основні форми роботи є парна робота, групова і міжгрупова. Інколи сильніші учні виступаючи в ролі вчителя і допомагають перевіряти та коментують виконання ними вправи, працюючи біля дошки, чи в парі зі слабшим учнем, консультуючи його. Виконують роль спікера працюючи в групах. Такі форми роботи активізують діяльність учнів, тому навіть в учнів з пониженим інтересом до предмета пробуджується потяг до нових знань, бажання не підвести своїх товаришів по команді.

Наприклад, одне з найскладніших завдань з математики для вчителя початкових класів - це навчити усіх учнів з різними навчальними сожливостями розв'язувати задачі.

Вся робота над задачами зводиться до такої схеми:

На фронтальній роботі йде пояснення розв'язку задач на основі різних вказівок, інструкцій. Учні вчаться з поступовим зменшенням міри допомоги розв'язувати задачі певного виду. Під час перевірки основного завдання учитель з'ясовує, хто добре засвоїв, а кому ще потрібна допомога. Створюються умови для вільного вибору варіантів.